Переміщені ЗВО 2014, 2022

Menu

Методологія дослідження

Ключовим стартовим елементом реалізації проєкту стала розробка його методології.

Основними документами, які було покладено в розробку методології моніторингового дослідження, стали “Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG)”, ухвалені Міністерською конференцією в Єревані 14–15 травня 2015 р. (Частина 1 “Стандарти та рекомендації щодо внутрішнього забезпечення якості”); Global Convention on the Recognition of Qualifications concerning Higher Education (2019), Римське Комюніке 19 листопада 2020 р. (EHEA 2020 Rome Ministerial Conference); Тиранське комюніке 30 травня 2024 р. (EHEA 2024 Tirana Ministerial Conference); Council Resolution on a strategic framework for European cooperation in education and training towards the European Education Area and beyond (2021–2030).

Саме такий підхід дав змогу розглядати інституційну спроможність кожного з переміщених закладів вищої освіти максимально комплексно, враховуючи всі складові забезпечення якості як найбільш інтегральної характеристики, що була досліджена.

До уваги також бралися критеріальна рамка, що використовується під час експертного оцінювання якості освітньої програми, та норми Законів України “Про вищу освіту” і “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження”.

Під час проведення аналітичного дослідження стану переміщених закладів освіти використовувались дані відповідно до переліку галузей знань і спеціальностей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року. Дані в розрізі галузей та спеціальностей, відповідно до нового переліку, затвердженого в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 р. № 1021, у дослідженні не використовувалися.

Аналіз кожного ПЗВО здійснено на основі таких шести аспектів:

  • Наявність та якість стратегії розвитку;
  • Спектр і якість зв’язків ПЗВО з оточенням, зокрема зі стейкхолдерами;
  • Статус акредитації комплексу освітніх програм;
  • Результати вступних кампаній;
  • Працевлаштування випускників;
  • Рівень інтернаціоналізації ПЗВО.

 Стан кожного ПЗВО значною мірою визначається якістю програми/плану його стратегічного розвитку. Оцінювання цих програм і планів ґрунтувалося на низці критеріїв, за якими було описано зміст і формат основного документа стратегування, визначено його сильні сторони та звернуто увагу на недоліки.

Критерії для загальної оцінки стратегії:

  • строк дії стратегії, його зіставність із термінами переміщення ЗВО;
  • структура документа стратегії та наявність у ньому основних елементів (візія, місія, стратегічні цілі/пріоритети, операційні цілі/завдання, терміни/відповідальні/показники виконання визначених завдань); наявність і доцільність інших розділів (аналіз умов, в яких діє ПЗВО, можливостей/загроз для ПЗВО, слабких/сильних сторін ПЗВО, бенчмаркінгу та компаративних досліджень, сценаріїв стратегічного планування тощо);
  • наявність практики залучення до процесу стратегування, підготовки документа, його обговорення й ухвалення основних внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів ПЗВО.

Критерії для аналізу змісту стратегії:

  • чіткість, зрозумілість формулювання пріоритетів і цілей та відсутність загальних декларацій;
  • зорієнтованість документа на особливості ПЗВО і реальні виклики, а не на демонстрацію діяльності керівним органам управління (МОН, НАЗЯВО тощо); відхід від формату традиційних ректорських звітів і передвиборчих програм;
  • врахування у стратегії умов воєнного стану та переміщення ПЗВО (особливостей функціонування в контексті нового регіону; зміни пріоритетів для закладу, регіону, країни; можливостей повернення);
  • зорієнтованість на цифровізацію освітнього процесу як для впровадження нових технологій навчання, так і для забезпечення можливості швидкого реагування в умовах невизначеності;
  • зорієнтованість на постійний об’єктивний аналіз потреб ринків праці різного рівня, ресурсних потреб і можливостей створення нових напрямів освітньої та наукової діяльності;
  • зорієнтованість на наукові дослідження, інновації, міжнародне співробітництво;
  • зорієнтованість на участь у суспільному житті регіону переміщення;
  • зорієнтованість на формування університетської спільноти;
  • зорієнтованість на удосконалення організаційного і цифрового менеджменту загалом і в освітньому процесі зокрема;
  • зорієнтованість на пошук фінансування (гранти, комерціалізація освітніх послуг і наукових досліджень, фандрайзинг);
  • реалістичність якісних і кількісних показників реалізації стратегії.

Критерії для оцінки оформлення документа стратегії:

  • використання живої, небюрократичної мови;
  • використання інфографіки та контекстних ілюстрацій;
  • якість і зручність оформлення.

Дослідження другого аспекту має на меті вивчення того, наскільки переміщені заклади вищої освіти використовують різноманітні комунікаційні можливості для збереження свого потенціалу в умовах нового оточення та для свого стратегічного розвитку.

Критерії оцінювання:

  • визначення комунікаційної політики закладу в його стратегічних документах (на рівні стратегії розвитку ПЗВО чи окремої функціональної комунікаційної стратегії), аналіз її системності та змісту;
  • присутність основних складових бренду закладу, дій з упровадження, розвитку та підтримки бренду (брендинг): від рівня візуальної ідентифікації, визначення змістовного “ядра” бренду, основних аргументів у позиціонуванні закладу в новій громаді та новому контексті до дій із просування бренду;
  • активність ПЗВО у вебпросторі: базовий аналіз офіційних сайтів і представництв у соціальних мережах з точки зору кількісних та якісних характеристик;
  • упорядкованість і системність комунікації з партнерами — владою, громадою, роботодавцями, бізнесом;
  • розвиненість практик внутрішньої комунікації в ПЗВО;
  • особливості рекрутингових технологій із залучення вступників;
  • інституційна спроможність закладу до використання комунікаційних технологій і реалізації комунікаційної політики: наявність стратегічних та операційних документів, що визначають комунікаційну політику, усталених практик з різноманітних комунікацій, фахових команд та виконавців.

Сенс цього аспекту полягає в тому, що реальне оцінювання інституційної спроможності ПЗВО неможливе без аналізу стану проходження акредитації освітніх програм і змісту експертних оцінок.

Критерії оцінювання спектра освітніх програм:

  • кількість освітніх програм і здобувачів ПЗВО в розрізі рівнів вищої освіти;
  • фокус освітніх програм і стан їх наповнення;
  • кількість і стан нових освітніх програм, які були запроваджені після повномасштабного вторгнення.

Критерії оцінювання статусу акредитації освітніх програм:

  • стан акредитації освітніх програм ПЗВО в розрізі рівнів вищої освіти, статусу акредитації та органу, що її здійснив;
  • питома вага рішень про акредитацію освітніх програм, виданих Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Міністерством освіти і науки України, в розрізі рівнів вищої освіти;
  • динаміка використання ПЗВО повної чи спрощеної процедури акредитації освітніх програм після повномасштабного вторгнення.

При оцінюванні матеріалів акредитаційних справ основним джерелом були звіти експертних груп (резюме та висновки за критеріями оцінювання якості освіти) та остаточні рішення Національного агентства щодо освітніх програм, які проходили повну процедуру акредитації. На основі цих документів було виокремлено типові сильні та слабкі сторони акредитованих освітніх програм кожного ПЗВО.

Наявність цього аспекту дає можливість оцінити, наскільки кожен ПЗВО вписався в локальний контекст регіону переміщення та зумів стати привабливим для різних категорій вступників.

Для оцінювання результатів вступних кампаній здійснено аналіз динаміки вступу до ПЗВО в розрізі рівнів вищої освіти та співвідношення кількості заяв для вступу до кількості зарахованих на навчання.

Інформаційною базою для аналізу вступних кампаній були відповідні офіційні статистичні дані системи ЄДЕБО, оперативні дані МОН України та кожного ПЗВО, що аналізувався, результати інтерв’ю з їх менеджерами.

Варто зауважити, що в багатьох випадках немає кореляції між показниками популярності спеціальностей на вступі та працевлаштуванням їх випускників. Тобто при наявності високого попиту на низку спеціальностей і високої частки здобувачів цих спеціальностей у конкретному ПЗВО на рівні області у нього цілком можуть бути дуже низькі показники в рейтингу працевлаштування.

Детальний опис методики

Одним із найбільш показових аспектів успішності діяльності ПЗВО є фактичний рівень працевлаштування його випускників та прогнозований рівень затребуваності фахівців на регіональних ринках праці в розрізі освітніх ступенів і спеціальностей, за якими ці заклади здійснюють підготовку кадрів. Для аналізу цього аспекту використано два критерії.

  1. Аналіз рівня працевлаштування випускників ПЗВО. Для цього використовувалися первинні базові дані Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України, отримані від Пенсійного фонду України. Відповідні показники групувалися за кожним ПЗВО та за його рейтингом серед усіх ЗВО країни, підпорядкованих МОН України. Проведено порівняльний аналіз відповідних розрахункових показників моніторингових досліджень 2021, 2023 та 2024 років.
    Детальний опис методики

  2. Аналіз попиту та пропозиції на офіційних ринках праці регіонів переміщення ПЗВО у розрізі професій, згрупованих за приналежністю до акредитованих освітніх програм/спеціальностей з підготовки бакалаврів і магістрів денної форми навчання.

    Проводився аналіз попиту та пропозиції на відповідні кадри на регіональних ринках праці у 2022–2024 роках; вивчалася динаміка співвідношення цих показників за роками дослідження; визначалася питома вага обсягів підготовки фахівців у розрізі освітніх ступенів та спеціальностей ПЗВО в загальній чисельності їх підготовки закладами регіону переміщення; надавалися рекомендації для кожного ПЗВО щодо збереження, зменшення чи збільшення набору абітурієнтів у розрізі його акредитованих освітніх програм/спеціальностей з підготовки бакалаврів і магістрів. Статистичною базою були дані обласних та Київського міського центрів зайнятості, Державної служби зайнятості та Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Використовувалися авторські Методичні підходи щодо визначення обсягів потреби регіону в робочій силі на короткотермінову перспективу. Для співвіднесення професій із відповідними професійними кваліфікаціями у розрізі спеціальностей з підготовки бакалаврів і магістрів використано авторський Орієнтовний перелік співвідношення галузей знань та спеціальностей за освітніми рівнями із відповідними професіями (професійними назвами робіт, посадами).

    Зрозуміло, що цей підхід є досить відносним та суб’єктивним, оскільки не враховує стану повного ринку праці, а оперує лише даними Державної служби зайнятості. Очевидним є той факт, що до повномасштабного вторгнення традиційно більшість випускників працевлаштовувалася на території свого регіону. Однак чимало вчорашніх студентів працевлаштовується або не за фахом, або за межами регіону/країни, що не завжди повною мірою відображається в національній статистиці. Тому отримані результати та пропозиції для ПЗВО носять виключно описовий та рекомендаційний характер. Водночас на сьогодні дослідження за подібною методикою в країні не проводилися та можуть стати для провайдерів послуг вищої освіти та надавачів послуг на ринку праці прикладом того, як можливо здійснювати прогнозно-аналітичні роботи відповідного спрямування за мінімальної витрати ресурсів.
    Детальний опис методики

        Вказаний аспект дає можливість зрозуміти, наскільки конкретні ПЗВО зуміли вбудуватись в європейську систему освітніх взаємовідносин і спромоглися скористатись безпрецедентною підтримкою України світовим співтовариством після початку російського повномасштабного вторгнення. 

Для аналізу цього аспекту було сформульовано перелік гармонізованих критеріїв, що мав на меті створити рамку для оцінювання. До їх числа були віднесені:

  • здійснення стратегування у сфері інтернаціоналізації, узгодженість стратегій інтернаціоналізації з іншими стратегічними документами (стратегія розвитку ПЗВО, підтримуючі стратегії); якість стратегування у сфері інтернаціоналізації: проблемно-орієнтованість стратегій, зміни у стратегіях у зв’язку з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, реалістичність і конкретність цілепокладання, наявність KPI та моніторингових механізмів); 
  • організаційна підтримка інтернаціоналізації: наявність, функціонал, кадрове забезпечення підрозділів, відповідальних за інтернаціоналізацію; механізми контролю та забезпечення якості інтернаціоналізації, процедури обліку та аудиту результатів міжнародної діяльності;
  • інформаційне забезпечення інтернаціоналізації: наповненість та регулярність оновлення розділів офіційних веб-сайтів ПЗВО, присвячених інтернаціоналізації, наявність ресурсів для оперативного інформування про можливості міжнародної співпраці; прозорість і забезпечення доступу до інформації про порядок відбору на участь у програмах академічної мобільності; рівень представлення ключової інформації про ПЗВО іноземною (англійською) мовою; 
  • академічна мобільність (вхідна/вихідна, віртуальна/фізична, інтегрована/опційна, рівень охоплення, ранжування за напрямами підготовки, рівнями освіти, типами мобільності, організаційне забезпечення мобільності, у тому числі процедури визнання результатів);  
  • інтернаціоналізація освітньої пропозиції (ОП/ОНП з інтегрованим компонентом фізичної/віртуальної мобільності, COIL, програми подвійного диплому, програми із залученням на постійній основі іноземних викладачів, у тому числі як штатних працівників ЗВО, англомовні ОП/ОНП (за винятком 035 Філологія), з них частка програм STEM, організаційно-технічне і кадрове забезпечення); 
  • навчання іноземців (контингент, географія походження, ОП/ОНП, за якими здійснюється навчання, фінансові надходження, організаційно-технічне забезпечення); 
  • міжнародна проєктна діяльність (міжнародні освітні й наукові проєкти із зовнішнім фінансуванням за галузями знань, фінансові надходження, організаційно-технічне забезпечення, у тому числі забезпечення усталеності результатів, кадрове забезпечення); 
  • розвиток людського потенціалу у сфері інтернаціоналізації (% НПП із релевантним досвідом в одній або кількох сферах міжнародної діяльності; мовні компетентності керівного складу, адмінперсоналу, НПП, здобувачів та можливості для їх вдосконалення; програми професійного розвитку для фахівців з інтернаціоналізації; «інтернаціоналізація вдома»; рівень задоволеності наявними можливостями щодо розвитку потенціалу в царині інтернаціоналізації; кадрові політики у сфері інтернаціоналізації, стимулювання й заохочення);  
  • інтегрованість у глобальний освітній і науковий простір:  членство в альянсах університетів, міжнародних асоціаціях, інші форми стратегічного партнерства; участь і позиції у міжнародних рейтингах. 

Первинними джерелами даних для аналізу стану інтернаціоналізації за визначеними критеріями виступали:

  • стратегії розвитку ПЗВО, стратегії інтернаціоналізації (за наявності), інші підтримуючі стратегії (за потреби);  
  • внутрішні положення: про порядок реалізації права на академічну мобільність, про рейтингове оцінювання науково-педагогічних працівників, про грантову та проєктну діяльність, про організацію набору та навчання іноземців та осіб без громадянства, про структурні підрозділи, відповідальні за міжнародну співпрацю;  
  • фінансова документація: кошториси на поточний рік, звіти про використання та надходження коштів, штатні розписи; 
  • річні звіти керівників ПЗВО у періоди до та після релокації (для параметру академічної мобільності – до та після пандемії COVID-19), проміжні та підсумкові звіти керівників про результати виконання умов контракту з Міністерством освіти і науки України;
  • звіти уповноважених осіб, керівників відповідних служб/підрозділів про міжнародну діяльність (за наявності у відкритому доступі); 
  • Доповіді з різних аспектів інтернаціоналізації, що виносилися на розгляд Вчених рад ПЗВО; рішення за цими питаннями (за наявності у відкритому доступі); 
  • профілі ПЗВО на EU Funding and Tenders Portal – єдиній онлайн-платформі для надання доступу до фінансування від Європейської Комісії та інших інституцій ЄС;
  • аналітичні звіти та зведені статистичні відомості Національного Еразмус+ офісу в Україні про участь вітчизняних ЗВО у програмі Erasmus+ з 2014 по 2024 р.; за потреби – звіти про участь вітчизняних ЗВО у програмі TEMPUS (до 2014 року); 
  • офіційні інформаційні ресурси ПЗВО;
  • офіційні інформаційні ресурси проєктів, про участь у яких звітує ПЗВО, та донорів, про співпрацю з якими звітує ПЗВО (за потреби).

І. На першому етапі (кабінетна робота) кожен аспект аналізувався на основі відкритих джерел членами експертної групи та, в окремих випадках, запрошеними експертами. Для кожного аспекту був визначений перелік критеріїв оцінювання. 

ІІ. Другий етап передбачав звернення до кожного ПЗВО через МОН України з проханням надати статистичну та фактичну інформацію з певних напрямів їхньої діяльності

IIІ. Третій етап включав проведення моніторингових візитів до кожного ПЗВО для валідації результатів кабінетної роботи та уточнення питань, які можна вивчити лише безпосередньо на місцях.

IV. Четвертий етап був орієнтований на складання фінальних текстів аналітичних звітів з урахуванням результатів моніторингових візитів. Складовою кожного аналітичного звіту стали рекомендації, адресовані відповідному ПЗВО. Окрім аналітичних звітів українською мовою щодо кожного ПЗВО було підготовлене стисле англомовне резюме.

V. П’ятий етап полягав у підготовці рекомендацій МОН України та Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти щодо покращення діяльності ПЗВО на національному рівні.

VІ. Шостим етапом стало поширення результатів моніторингу та рекомендацій серед зацікавлених сторін, а також публікація цих результатів та рекомендацій.

 

Виходячи з тієї обставини, що низка статистичних параметрів кожного ПЗВО змінювалася впродовж навчального року, було прийнято рішення про фіксацію ключових параметрів станом на 1 грудня 2024 р. У тих випадках, коли експертна група знаходила можливість збагатити характеристику закладу даними, що стосуються зими–весни 2025 року, відповідні дані включались до опису аспектів.